«Є КРАЙ, ДЕ НАЙКРАЩІ У СВІТІ ПІСНІ

І ЦВІТОМ ЧАРУЄ КАЛИНА,

ДЕ СОНЕЧКО ВПЕРШЕ ВСМІХНУЛОСЬ МЕНІ, –

ЦЕ ДІМ МІЙ – МОЯ УКРАЇНА!»

(Апробація уроку Г.Г. Аношкіної,

вчителя української мови та літератури

Новоукраїнської ЗШ І-ІІІ ст. №3

Новоукраїнської районної ради)

Мета: поглибити знання учнів про нашу державу – Україну, формувати національну свідомість школярів; розвивати пізнавальні інтереси учнів; виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого і сучасного; шанобливе ставлення до символів держави.

Обладнання: карта України; записи висловів про Україну, прислів’я, приказки про рідний край; запис Гімну України; Конституція України, плакати з символікою держави.

Хід уроку

Епіграф

«Живи, Україно! Живи для краси, для сили, для правди, для волі!»

(В.Сосюра)

І. Організація класу до уроку.

          Доброго дня вам, діти!

          Рада всіх я вас вітати!

          У році новому

          Здоров’я, радості, добра та успіхів

          Усім я хочу побажати!

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Вступне слово вчителя.

(звучить пісня Н.Май «Квітуча Україна»)

          У всіх людей одна святиня,

          Куди не глянь, де не спитай,

          Рідніша їм своя пустиня,

          Аніж земний в чужині рай.

          Їм красить все їх рідний край.

          Нема без кореня рослини,

          А нас, людей, без Батьківщини.

                                                        (М.Чернявський)

−    Про яку святиню говориться у вірші? (Про Україну)

−    Як по-іншому ще можна назвати цей вірш? (Акровірш)

−    Чим цікаві для нас такі твори? (Складаємо перші букви кожного рядка і утворюємо слово. У цьому акровірші ми знайшли назву своєї Батьківщини)

−    Тож, напевно, ви всі здогадалися, про що буде йти мова на нашому першому уроці? (Про нашу Батьківщину – Україну)

2. Вправа «Мікрофон». (Моя Україна – це…)

−    Є багатого країн на землі,

    В них – озера, річки і долини…

    Є країни великі й малі,

    Та найкраща завжди – Батьківщина.

−    У всьому світі, кожен зна,

    Є Батьківщина лиш одна.

    І в нас вона одна-єдина –

    Це наша славна Україна!

−    Не забувай Шевченка спів

    Про горду славу козаків.

    Не забувай, що ти дитина

    Землі, що зветься Україна.

−    Моя Україна, червона калина.

    Журба журавлина – це земля моя.

    Моя Україна – червона калина,

    Надія єдина – це любов моя.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Учитель.

          Золотавий вечір впав на тихі верби,

          Солов’їна пісня ллється вдалині,

          І мрійлива річка між гаями в’ється –

          Все це – Україна. Все це – я і ти!

Наш урок присвячений рідній Батьківщині, на якому ми здійснимо цікаву подорож.

Нас чекають такі маршрути:

Маршрут 1. Рідний край, Україна, Батьківщина, Вітчизна.

Маршрут 2. Державні символи України.

Маршрут 3. Народні символи держави.

Маршрут 4. Мій край – моя історія жива.

Маршрут 5. Народна скарбничка.

Маршрут 6. Поради Президентові України.

Маршрут 7. Пройди лабіринт.

ІV. Організація навчальної діяльності.

Маршрут 1. Рідний край, Україна, Батьківщина, Вітчизна.

Учень.

Солов’їна пісня

          Одна Батьківщина і двох не буває.

          Місця, де родилися, завжди святі.

          Хто рідну оселю свою забуває,

          Той долі не знайде ніколи в житті.

          Чи можна забути малому ту пісню,

          Що мати співала, коли засинав?

          Чи можна забути ту стежку до хати,

          Що босим колись протоптав?

          Тут мамина пісня лунає і нині,

          Її підхопили поля і гаї,

          Її вечорами по всій Україні

          Співають, співають в садах солов’ї.

          І я припадаю до неї устами

          І серцем вбираю, мов спраглий води.

          Без рідної мови, без пісні, без мами

          Збідніє, збідніє земля назавжди.

                                                                  (М.Бакай)

Учитель.

Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і живе. Кожен пишається своєю рідною країною.

Наша держава – Україна, суверенна і незалежна, демократична і правова.

−    Що ж означає вислів «Україна – суверенна держава»? (Вона має право самостійно, без втручання інших держав вирішувати всі свої внутрішні та зовнішні справи.)

−    А ще Україна – демократична. Це означає, що влада в ній належить народові. Тільки народ може змінювати її основи – конституційний лад.

Робота в групах.

Складання асоціативного грона

1 група «Батьківщина

(Найкраща, найрідніша, наймиліша, найсвітліша, найчарівніша)

2 група «Україна»

(Демократична, незалежна, правова, соборна, вільна)

3 група «Рідний край»

(Батьківська хата, колискова, криниця, школа, друзі)

Маршрут 2. Державні символи України.

(Повідомлення учнів про державну символіку)

Учень.

Герб

          Наш герб – тризуб.

          Це воля, слава й сила.

          Наш герб – тризуб.

          Недоля нас косила.

          Та ми зросли, ми є,

          Ми завжди будем,

          Добро і пісню несемо ми людям.

                                                        (Н.Поклад)

Учень.

Гімн

          Слова палкі, мелодія врочиста…

          Державний Гімн ми знаємо усі.

          Для кожного села, містечка, міста –

          Це клич один з мільйонів голосів.

          Це наша клятва, заповідь священна.

          Хай чують друзі й вороги,

          Що Україна вічна, незнищенна,

          Від неї ясне світло навкруги.

                                                        (Н.Поклад)

Учень.

Прапор

          Прапор – це державний символ,

          Він є в кожної держави.

          Це для всіх – ознака сили,

          Це для всіх – ознака слави.

          Синьо-жовтий прапор маєм:

          Синє – небо, жовте –жито.

          Прапор свій оберігаєм,

          Він святиня, знають діти.

          Прапор свій здіймаєм гордо,

          Ми з ним дужі і єдині.

          З ним навіки є народом.

          Українським в Україні.

                                                        (Н.Поклад)

Маршрут 3. Народні символи держави.

Учень-екскурсовод 1.

Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У нас це верба, калина, барвінок. Про це говорить прислів’я: «Без верби і калини нема України».

Калина – символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим цвітом, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю; нею лікуються. Про калину складено багато пісень, легенд, приказок.

Учень-екскурсовод 2.

Почувши слово «Україна», зразу ж уявляєш вербу над водою, тополю у полі... Можливо, ви чули пісню «В кінці греблі шумлять верби»? Це пісня про кохання і прекрасне, горде дерево. Окрім краси, верба дає багато користі. Вона, ніби позначка води на землі. Тому й копають криниці під вербою, бо на сухому місці це дерево ніколи не росте.

Учень-екскурсовод 3.

Легенда про барвінок

Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій пошані серед людей. І тоді вона звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Але богиня не була всесильна – не могла вона нагородити рослину великою красою. Зате дата їй назву «вінка», що означає «перемога». І відтоді люди почали вбачати в барвінкові цілющу силу, яка перемагає тяжкі недуги. За це люди подарували рослині свою любов.

Маршрут 4. Мій край – моя історія жива.

Учень-екскурсовод 1.

На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного.

Історія України – це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність. Мабуть, ніхто не уявляє України без Запорозької Січі. Серед славних імен тих, хто віддав своє життя за щастя народу, – імена славних лицарів – (учні тримають портрети героїв, по черзі називають їхні імена

—   Дмитро Вишневецький – Байда – був першим кошовим Запорозької Січі;

—   Петро Сагайдачний;

—   Іван Сірко;

—   Богдан Хмельницький;

—   Максим Залізняк;

—   Іван Мазепа;

—   Олекса Довбуш;

—   Устим Кармелюк)

Учень-екскурсовод 2.

За кращу долю народу боролися відомі всьому світові діячі культури:

−    Тарас Шевченко;

−    Леся Українка;

−    Іван Франко;

−    Михайло Грушевський.

Учитель.

Ви, молоде покоління нашої держави, повинні цінувати і берегти велике та давнє прагнення наших пращурів – суверенність країни.

«Життя таке коротке. Поспішайте творити добро», – писав О.Довженко.

Творити добро – це будувати щасливе майбуття нашої держави. А щоб Україна була завжди вільною, незалежною, потрібно наполегливо працювати кожному з нас.

Маршрут 5. Народна скарбничка.

(Доповнити прислів’я і пояснити їх зміст)

Робота в групах.

Батьківщина – мати, … (умій за неї постояти).

Людина без Вітчизни, … (як соловей без пісні).

Добре тому, … (хто в своєму домі).

Що країна, … (то родина).

За рідний край … (життя віддай).

Всюди добре, … (а вдома найкраще).

Кожному мила … (рідна сторона).

Маршрут 6. Поради Президентові України.

Учитель.

Кожен громадянин держави може звернутися до Президента України. Отож, у вас є сьогодні така нагода.

(Учні пишуть побажання Президентові України)

Маршрут 7. Пройди лабіринт.

Учитель.

На останньому маршруті ми підіб’ємо підсумки нашої подорожі. Якщо правильно пройдете лабіринт, то прочитаєте уривок із поезії.

д

р

а

й

о

л

а

н

у

с

У

к

К

е

и

р

і

с

о

ш

у

й

е,

я

р

р

щ

й

к

м

а

в’

и,

й,

а

щ

с

а

а

й,

р

й

о

ш

ї

б

о

г

о

ь

ї

с

и

і

и

в

а

н

ю

б

і

з

т

н

и

в

д

н

а

н

а.

л

е

р

в

е

а!

(Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна!)

V. Підсумки уроку.

Учитель.

У І ст. н.е. римський державний діяч, філософ Цицерон на публічному виступі сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя».

Подумайте і дайте відповідь, продовживши речення «Для мене Україна – це …»

Створення «Дерева миру» з побажаннями учнів Україні!

Учитель.

Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. А для цього потрібно любити свою Батьківщину, віддавати їй розум і серце.

          Ви – юний цвіт нової України,

          У ваші очі дивиться народ.

          Верстати шлях вам суджено єдиний:

          Під кольорами сонця й неба сині –

          Сягнуть в житті небачених висот.